Зітхає сонно вітер легкокрилий.
Тремтливі зорі криють неба гладь.
А сутінки дрімоту розстелили,
Вкладаючи притихлу землю спать
Згори всміхнувся місяць круглим оком.
Він стерегтиме ночі таїну,
Аби ніхто не потривожив спокій,
Де лиш цвіркун спокушує струну.
Ця ніч, ці зорі для добра лиш дані.
І чи посміє хто вчинити зле,
Коли у сні сади такі духмяні,
І срібну пісню місяць тихо шле?
Казкова ніч! Для щастя і кохання!
І цвіт надій у спалахах заграв -
Щоб знову й знов, до самого світання,
Мої вуста ти ніжно цілував.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839561
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2019
автор: Ірина Васильківська