Безкрилі.

Повернулись  ластівочки
У  село  до  хати.
Не  знайшли  своє  гніздечко,  
Встигли  зруйнувати.

Покружляли,  потужили:
Вгорі,  під  причілком,
Збудували  знов  гніздечко.
Трудились,  як  бджілки.

Працювали,  щебетали,
Соломку  носили,
Облаштовували  дім
І  життю  раділи.

Появились  в  новім  домі
Ластів'ята-діти.
Батькам  -  щастя  і  потіха,  
Як  же  не  радіти  !

Піклувалися  про  діток,
Хіба  не  важливо  ?
Турбуватися  про  старість
Поки  це  можливо.

Є  люди,  -  як  ластівки,
Тільки  що    безкрилі.
Повертаються  додому  -
На  Вкраїну  милу.

Збудувати,  щоб  гніздечко,
І  дати  коріння  -
Не  треба  бути  ластівкою,
Лиш  мати  хотіння.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839588
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.06.2019
автор: Галина Лябук