По пустелі біля скелі смерть примарою іде,
Із косою за спиною, час - на прив'язі снує,
Одягнула рукавиці, бо від дотику біда,
Отруїла всі криниці, хоч всього лиш попилА,
Замовкають поруч птиці, листя скидує весна,
Мов проткнули серце спиці, стала смерть така сумна,
Вічність в безвісті блукає, вічно пусто, все одна,
Сльози лиш у чан збирає, а так хочеться вина,
Трішки квітів, карнавалу, трішки ласки чи тепла,
Скільки плать не одягала - знову чорна пелена,
Ще раз стукала у двері, де відкриють : крик і плач,
Так хотіла вальсувати та звучить огидний марш....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839643
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2019
автор: Galkka2