[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=N8GrhtuOJcY[/youtube]
Давно вже наші душі на замок,
Таємна тиша навкруги літає.
Із спогадів спиваємо ковток,
Але серця іще, іще благають.
І знову поринаємо в той світ,
Крізь темінь пробивається ледь сонце.
Хоч зараз давить якийсь тяжкий гніт,
Чомусь війнув цей холод з горизонту.
І попливла густа осіння мряка,
З туманом вперемішку і образ.
Хіба не спинить сила їх ніяка?
А, може, тут врятують кілька фраз?
Гординя хай уступить тепле місце,
Бо доки їй у серці панувать?
Ти інших вже шукай тепер, блуднице!
У вигнанні не зможеш керувать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2019
автор: Н-А-Д-І-Я