Чого шукав Ти? Молодості? Вроди?
Романтики? Але ж вона була.
Сказати б - «Да какие наши годы»,
Та лодка вже далеко відплила.
Чого хотів? Пригод? Тобі їх мало?
Накидала їх доля вже сповна.
Може ж кохання серденько благало,
Обіймів ніжних, ніченьки без сна….
Тихеньких слів, а може і мовчання,
Привітний погляд люблячих очей.
Та в дар лишилося одне чекання,
Й безсоння довгих, як тягар, ночей.
Чого чекав? Збагнути навіть важко,
Злетіла наша юнь вже в небеса.
Гнітить в душі, невизначеність, тяжко
В надіях наших схована краса.
22.06.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839702
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2019
автор: Валентина Рубан