Із марса вдивляюсь я в землю нову,
У дранті на Ніньї новітній пливу,
І хлюпають хвилі, піниться вода,
Спадає омана – туманна мана...
Я, Ніну, коханку в пориві зову,
З корабликом в ванні, нещасний, сиджу.
Прощай, о далека чужа сторона,
За ванною шхуна чекає моя,
На руках, як під галсом я геть попливу,
Покотяться сльози живі, й наяву,
Залишиться Ніна і Нінья одна,
Та шкіпера згодом знайде вона...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839705
Рубрика:
дата надходження 23.06.2019
автор: Володимир Каразуб