* * *
Я вільний – як вітер,
І ми з ним витаєм – як діти,
І ми з ним
літаєм – де квіти, –
Де квіти живуть – не скажу,
Бо там вітер...
У небі є квіти –
І їх тільки знаємо ми,
Чужі всім, як діти.
Як мало цього між людьми!
Не прийнятий в людях,
Я гаряче з вітром дружу.
Він коник в усюди, –
Де квіти живуть – не скажу,
Бо там вітер...
Нічого не просим,
Бо тільки у Небі я свій,
Ми врешті приносим
Гарячий любові напій.
Я вільний – як вітер,
І ми з ним літаєм...
Є вітер!
1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839755
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович