(За мотивами телефiльму "Чорнобиль")
Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.
Заплутані, незрозумілі
Причини страшної біди.
Був вибух – ось так почалося.
Хто бачив, той довго не жив.
Від жаху здіймалось волосся,
Смертельний у атома вплив.
Бо атом – невидимий ворог,
Носій небезпечного зла.
Посіявши сумніви, сполох,
Отруєні люди й земля.
Сміливці, що в перші хвилини,
Назустріч примчались біді,
Їх дії рішучі та вмілі,
Дали вони вихід воді.
Потрібно відкрити всі крани,
Зробити найшвидше, мерщій!
Ціна неймовірної драми
Вже йшла на мільйони життів.
Робилося все, як і треба:
На поміч прийшли шахтарі.
Та тільки Чорнобильське небо
Сховалось в хмарини й згори
Не може збагнути причини
Трагедії, що на брехні
Усе обростала щоднини,
Нарешті, сказали їй: ні!
Так правда розкрилась нарешті:
Радянського устрою міф.
Про те, що у всьому ми перші,
Правителів скоєний гріх.
Відкрита Чорнобиля правда
Про вибух: відбувся чому?
Та думати треба про завтра:
Тривожно на серці тому.
Чекаємо, знову в надії.
В шаленому темпі подій.
Здійснились, щоб бажані мрії.
Сльоза не торкалась до вій.
23.06.2019
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119062304557
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839765
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.06.2019
автор: Вікторія Лимар