Безумці вони чи герої?
Ті, що рухають час вперед.
Їхні руки звичні до зброї,
Бо такий солдатський жереб.
Щоб здобути нове потрібний
Злам колишнього у замін.
Волею Господа обраний,
Духом сильний на стражі змін.
Куля крутить куль історії,
Що горить на полях степів.
І до біса алегорії,
В небі має лунати спів.
Спів потужний у вільній плоті
І у серці тепла порив.
Душі ж стали на ешафоті,
Смерть за смерть і кров ворогів.
Душі линуть між хмар у небі,
Хрестять долі живим в путі.
Витре ненька сльозу в жалобі,
В пальцях стисне грудку землі.
Батько брови зведе до складки,
Лиш печать суму на чолі.
В славних предків гідні нащадки -
Добру відсіч дадуть війні.
24.06.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839821
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2019
автор: Валентина Ланевич