Я знаю у горах стежку
Що таїть в собі дивину.
Загубила колись там сережку
Та знаю таємницю одну.
Там Черемош омива береги
Там до неба торкнутися рукою.
Неймовірно там співають птахи,
Річка там течією стрімкою.
Черемош річка бурхлива та несподівана,
Як літо карпацьких гір.
Краса його в піснях оспівана,
Стоїть біля берегу двір.
В ньому стоїть там хатина
Дерев яна, маленька,
Вона в горах сиротина
А для душі така рідненька.
Там розмову з черемошом мала
Все життя своє мені розказав.
Наче вічність з ним розмовляла
Всю бурхливість природи мені показав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839970
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2019
автор: Олена Дибель