Соловей піснями ранок зустрічає,
У гаю самотньо зозуля кує.
Сонце, ген з - за лісу радо поспішає,
В новий день надію і віру додає.
У росі ранковій квіти ще дрімають,
І блищать умиті сріблом спориші.
Ніби ті надії – хмаринки блукають,
Мов перебирають струни на душі.
Несміло сховався у яру серпанок.
І йому напевно уже не до сну.
Все скрізь оживає, бо червневий ранок
Подарує радість…може й не одну.
Всіх пригостить щиро свіжою росою,
І теплом зігріє ранкова блакить.
Зачарує погляд ніжною красою,
Подарує серцю неповторну мить.
25.06.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840017
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2019
автор: Валентина Рубан