Життя немов вагон метро
Всі поспішають,
Уваги не звертають
На те що навкруги.
На зупинці хтось виходить
І хтось заходить.
Сідає навпроти
Ти і не проти.
Проникає у життя і зникає в небуття
Таке життя.
Хтось на шляху трапляється для сліз, розчарування
А хтось для посмішки, кохання.
Та кожен з них дає урок нам незамінний
І змінює наш погляд на життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840187
Рубрика: Нарис
дата надходження 27.06.2019
автор: Олена Дибель