Вогники ліфту блись і блись,
комусь уверх, комусь униз,
когось земний чекає рай,
або дорога у небесний край.
В готелі не буває стін
і на межі він двох світів,
земний з небесним водночас,
чий там спливає час?
Останній час перед життям,
або небесним майбуттям,
може в підземний кличе гріх:
страшний і не такий як у всіх.
Знайомиться хто у готелі знов
і чи буде земна любов,
якщо побачились на небесах?
Світ разом і окремо водночас.
Тільки вона отут сидить
і проводжає вверх і вниз,
тривало, або мить якусь бував,
там біля лікаря чекав.
Як буде мить перепочити,
щоб у земному світі жити,
то про готель цей пам’ятай,
цінуй життя, двосвіття обминай.
17.06.2019.-27.06.2019.
Світлина із інтернету.
“Готель двох світів,” Івано-Франківський
національний академічний драматичний театр
імені Івана Франка, вистава за мотивами п’єси Е.-Е.Шмітта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840222
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.06.2019
автор: Светлана Борщ