…

У  краях  далеких  —  океани,  пальми,
Обрізають  хвилі  яхти,  кораблі,
Дні  блакитноокі,  вечори  печальні
Невблаганно  швидко  скінчують  пробіг.

Вдома  ж  підростають  пломенисті  мальви,
Хлюпає  з  чарунок  пінистий  нектар.
Дні  зеленоокі.  Зореквіт  сусальний,
Як  сріблястоликий  зайде  у  вівтар.

Ми  бредем  з  тобою  по  шовкових  травах.
Ґрона  росянисті  —  мов  богемське  скло.
Ноги  не  лоскоче  нам  заморський  гравій,
Все  ж  удома  ліпше,  як  би  не  було.

Де  родила  мати,  та  земля  нам  мила.
В  ній  коріння  роду  паростю  живе.
Обігріє  в  негідь,  зцілить    неміч  в  крилах,
Голосом  журавки  в  снах  з  чужини  зве.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840260
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.06.2019
автор: Valentyna_S