СПОКУТА

Спокута  нав'язує  пута,
Висушує  душу  до  дна.
Ця  плата  -  товару  позбута.
Жорстка,  надприродна  цiна.

Був  грiх  -  нав'яжи  в  пам'ять  вузлА.
Казав  Бог:  "Iди  й  не  грiши."
Нi,  думка  в  болотi  погрузла,
Затерла  до  дiр  муляжi.

Життя  линуть  митi,  години,
А  в  тебе  зiрвало  стоп-кран.
В  буття  повертайся,  людино,
Бо  в  Бога  на  тебе  був  план.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.06.2019
автор: Пісаренчиха