Літа не додають до віку,
а віднімають те, що є.
А як рокам немає ліку,
то й інтересу не стає.
Немає часу у людини,
коли ще дибає за двох,
а до лихої йде години -
то ось тобі і епілог.
Тоді і видавай негайно
томи, поему напиши
або велику сагу файну...
Але нікуди не спіши.
Рони як дуб весною листя
свої останні сторінки
і... не барися у ярки...
Під полинами є ще місце...
А як нічого не боїшся,
проси у милої руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840332
Рубрика:
дата надходження 29.06.2019
автор: I.Teрен