Шепочу я твоє ім"я,
Хоч бачу, ти уже з другим,
Хоч знаю, ти вже не моя,
Любов розвіялась, як дим.
Розлука навпіл серце рве,
Душа у розпачі кричить,
У серці ж спогадом живе,
Ота,остання щастя мить.
І ті співучі солов"і,
Більш не співатимуть для нас,
Всі почуття палкі моі,
У вічність забирає час.
Коли так хочеться, - іди,
Не хочу болю я завдать,
Хай береже Бог від біди,
Мені ж лишається, - страждать.
Шепчу в душі :"Вернись, любов,
Невже так легко позабуть?
Чи може ти жартуєш знов,
Солодшою щоб потім буть"?
Так кисло стало на душі,
Немов зжував цілий лимон,
. . . . .
-Ти пишеш знов мені вірші,
Як добре,...що це був лиш сон.
Друкується вдруге замість зниклого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840359
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2019
автор: Амадей