Підіймаю чудне дике ябко,
Збите літнім рясним дощем,
Зацілую солодку, в нім, цятку
І вустами притишу щем.
Вип’ю сміху в чаклунки вишні,
Із бджолою приляжу в тінь,
Пшениці підзамішу пишні,
Із пташиних смішних шепотінь.
Солодкавий, собі, окраєць
Відламаю в святій хлібині,
Загориться гарбуз- обранець
У достиглій, віджитій глині.
Перекошені купи сіна,
Із сердечками конюшини,
Перемиє молочна піна,
Та, засмагла від сонця, днина.
Світла днина в ставку шовковім,
З оберемком гучного літа,
Так засмагла собі чудово
На окрайку нічного світла.
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840380
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2019
автор: Леся Утриско