Киця-миця довгий хвіст,
а куди він знов поліз
і дряпався, де стіна?
Схожий був на Тарзана.
Стрибав-бігав по кімнатах,
рвався вибігти із хати,
виліз наверх по нозі:
уже кігті гостренькі.
Сидів потім біля миски,
чемно попросив поїсти,
їв із апетитом суп,
тоді лапками туп-гуп.
Дуже довго умивався,
бігати знов намагався,
але швидкість вже не та:
натомили ви кота.
А чому із ним не грають,
мостяться відпочивають?
Обійтися без кота?!
Кіт із вами задріма!
28.05.2019-29.06.2019.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840411
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 29.06.2019
автор: Светлана Борщ