Цілунок перший, серця почуття –
Ті, незабутні і такі вразливі…
Їх перевіє буряне життя –
Чи ж вкореняться на тернистій ниві?
Чи ж сплавляться дві долі – у одну,
Любити щоб, дружити й поважати,
Почути у душі чиїйсь – струну
І в унісон закохано гучати?
Серед нудьги, розчарувань і зла
Цінуй любов – прийдешнього основу:
Лише кохання вічне, як трава,
Відроджується й зацвітає знову.
Проблеми атакують і жалІ,
А щастя квітне часом лиш хвилини…
І кажуть: лиш кохаючи самі,
Ми, люди, гідні імені Людини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840443
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2019
автор: Світла(Світлана Імашева)