Країна заморилась від війни,
Від обіцянок проклятої влади,
Бо все що обіцяють нам вони
Спливає з часом викриками зради.
Країна заморилась від брехні,
Набридло, що кожнісіньке їх слово
Немов відбиток чорної ступні
Вчепилось в вишиванку й рідну мову.
Країна заморилась стільки літ
Шукати правди в язиках лукавих
І думати, що європейський світ
Порукою є завтрашньої слави.
Країна заморилась від турбот,
Життя – ярмо, не кожному під силу,
Й здається вже, що змучений народ,
Мов по безвізу, рухає в могилу.
Країна заморилась… тільки де
Той гідний муж, що йде нас рятувати?..
І може бути, що він вже не прийде,
Одні приходять блазні керувати!
24.06.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840482
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2019
автор: М. Севастьянов