Жили в злагоді сусіди
Довгими роками,
Аж вибори їх зробили
Злими ворогами.
Бо Василь за Порошенка
Готовий був вмерти,
Гриць за Юлю міг любого
Забити до смерті.
За Зеленського Микола
"Дзигонів" усюди,
Клим "плювався", що Ляшко
Президентом буде.
Колись вони у саду
При чарці стрічались,
Але тепер оминати
Друг друга почали:
Василь йде через городи
У сільську крамницю,
Щоб не стріти випадково
Опонентів лиця.
Гриць, як їде на ровері,
Тупо в землю вп'явся,
Поки чолом у гіляку
Врешті не "втесався".
Гонить Клим в сусідні села
Пасти коровину,
А на пиво принципово
Їде аж в Долину.
Лиш Микола по вулиці
Йде собі раденький
Й гомонить, що президентом
Став його Зеленський.
Раз хотів він в Василя
Позичити хрону,
Та той сухо "відрубав":
-Най ти зичить клоун!
А тут ще як на біду
Кольова Христина
Зустрічатися почала
З Василевим сином.
Закричав Микола з гніву:
-Ах ти і сволота!
Ти привести хочеш в хату
Нам "порохобота"?
І Василь "сичить" на сина:
-Ти не будь дибілом!
Не зв'язуйся, бо ти з ними
Станеш москофілом!
Роздивляються у церкві,
Щоб не стати разом,
"Есемески" дурноваті
"Катають" щоразу:
-А твій "Зеля" москалям
Здає Україну!
-А твій "Порох" зробив з неї
Суцільну руїну!
Та пора вже зрозуміти,
Що досить сваритись,
І вже час заради щастя
Всім порозумітись,
Що нас сварять вороги,
Щоби розділити,
Бо роз'єднаних найлегше
В ярмо полонити.
29.6.2019.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840514
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2019
автор: тарпик