НАОДИНЦІ З КОХАНОЮ

Дорогі  одноклубники!
Пропоную  Вам  прослухати  мій  твір  у  чудовому  виконанні  Ігоря  Корнійчука    (Ігоря  Стожара)



НАОДИНЦІ  З    КОХАНОЮ

І  знов  насичую  тобою
Свій  погляд  жадібний  і  спраглий.
Немов  осколки  під  час  бою
Всі  дні  розлук  в  душі  застрягли.
Якби  ти  знала,  як  боліли
Без  тебе  рани  самотини!
А  миті  наче  не  летіли,
А  зміями  повзли,  томили.
На  твоїх  віях  ще  і  досі
Є  залишки  вітрів    з  дороги,
Де  тебе  рвучко  обіймали
Надії,  спогади,  тривоги.
Зніму  їх  шерхлими  губами,
Немов  росинки  з  чашок  квітів,
Аби  ти  знову  до  безтями  
Могла  в  обіймах  моїх  мліти.
Бо  що  боліло  –  відболіло!
Що  непокоїло  –  вляглося!
І  ось  твоє  бажане  тіло,
Твоє  фарбоване  волосся,
Твої  вуста  і  зубки  білі
Разочком  перлів  в  твоїм  роті.
І  це  –  з  Небес  винагорода
За  пережиті    дні  скорботи.
Ні,  не  скорботи,  просто  туги,
Яка  все  єство  обіймає,
Коли  на  світі  крім  подруги
Нікого  кращого  немає!

02.12.2017  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840570
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2019
автор: dovgiy