Зі мною рухаються
Очі Бога – творчі!
А я все в дрянь макнусь,
в якусь пророчість.
Оскільки ж Велич –
то й велика сила,
зі мною рухаються
Сонце і світила,
і ця Любов –
хапає
що їй миле,
і як мене
на світі цім –
не вбили!
Що світ для мене? Й що це йому –
згуба?
На кого глянем з Богом –
любим!
На що лиш дивимося –
з Богом –
любим!
Й на кого глянем з Богом –
любим!
Огненна лава із глибин!! –
любов!!!
і Божа творчість:
це я й казав –
і рухаються Божі Очі! –
о що тобі любов така відкрила?
Любов же рухає –
що близьке й миле!!!
Любов оживлює планетні
пантеони!
Любов все рухає
пасати і мусони!
дощі для Індії
торгівлі для Китаю
щоб дати поготів і
благодаті,
любов – і перепони зняті!
Любов – це лава з серця – і злітає!
Великий Бог – велика й творчість!!
Дивляться – рухають – і люблять
Божі Очі.
Серце – й таку любов пізнає!
Не спить така любов: спасає.
30.06.2019,
з причастям
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840650
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 02.07.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович