Душа,
Ідея,
Полотно…
Загадка істини в простій кімнаті.
Фон:
Дубове крісло, килим, стіни, люстра і вицвілий з амурами плафон,
Розкосе світло на постелі, перина в складках, вим’ята подушка, бра,
А збоку – шафа, звисає плаття на дверцятах, а зверху шафи – капелюшки, гра.
Відкриті книги на трюмо, «Макбет» та Біблія, здається; здається, так,
Розкидана колода карт, що в сувенірній лавці продається, тривожний знак,
Знайомі речі серед нас, йому і їй, доволі просто, вир,
В кімнаті де натурниця стоїть, в холодній позі контрапосто, штрих-пунктир.
І розділяє світлотінь на полотні, як фарби змішує,
Натурницю оголену свою, змальовує, як сам вирішує…
А ще Амур в байдужій грі на стелі,
В насмішку їм прочитує рядки,
Зі сторінок розгорнутої Біблії, Павла руки:
До Коринтян, глава одинадцять,
Три,
Вісім,
Дев’ять.
Безумним він здається їй, що копія, без дотику, живих грудей,
Вона ж для нього форма фарб, емпатія, лихих ідей,
Він творить смисл, впорядковує, - філософ, страж,
Дарма, що на стіні кімнати, дешевенький висить пейзаж,
Вона у собі і для себе, картина велична, створена, що ж,
А те, що на льоні написане – декор, низькопробне, змавповане, ніщо.
Руки розписані її не вохрою, не кіновар’ю губи, не білилами і сієною,
А пікселем бога, атомом, красою природи вогненною,
Все суєта, що розважене в смислах для неї, і вірна тільки собі,
І тому хто її не малює, і не тільки любується, а серце, мов герб, а вона на гербі.
Вихід з картини, не вихід для нього – золото рам без дверей,
Вона підготовлює втечу художнику, так звану обманку, тромплей,
Коли не кімната, є тлом для картини, на якій в контрапосто вона,
А картина – пейзаж, на стіні, у кімнаті: гори, туман, тишина.
І ти, живописцю, що зрікся себе в розкосому світлі з вікна,
Слухаєш трелі.
Відновлений Амур тріпоче крильми на стелі,
Подібний тобі в копії лежить на постелі.
З’явилася й третя книга. Вона читає казки.
До Коринтян, глава одинадцять, рядки:
Три,
Вісім,
Дев’ять…
Дванадцять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840689
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 03.07.2019
автор: Володимир Каразуб