Пiдiйду до вишеньки
за моїм вiконечком,
посмакую ягiдку
кольору бордо.
Засумує серденько:
де ти, моя донечко? -
На чужому березi
в'єш своє гнiздо.
Посадила деревце
для малої дiвчинки,
щоб обидвi виросли
гарнi та стрункi...
Десь далеко донечка,
зажурилась вишенька,
i летять журавликом
вдалину роки.
Ой, зелене деревце,
соковитi ягiдки,
залишилась, вишенька,
ти, як я, сама.
Чи приїде донечка -
невiдома загадка.
I тому у матерi
на душi зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840754
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2019
автор: Денисова Елена