* * *
Ти мала так
родитись
Де місяць? де?
де хронос? де — й на що
дивитись?
й де ерудити?
якщо є Небо, то закритись —
і молитись!
бо от — душа напружена — і жде...
то має на те глянути
й струснутися — Едем!!
та й так любим Христа —
очі не можуть ні на що
дивитись
очі не хочуть! — ні на що
дивитись!..
сказав же — Дух прийде...
закритись — і молитись!!
хай страх на кладку з каменів
іде й пряде
Ми — вибух!
Ми — вибухи! — до Неба
і по небу котим
днем!
Ви чуєте! —
нема мене
тоді і там
хто нас наздожене?
чую вас — всіх! —
і чуєте мене?
тоді як Бескид-Огнь
зійшов
50-м днем!
і розумієте мене?!
світило сонце?
шум протік в держало всіх віків
Держитель — влив —
з Огненних язиків!
і Небо — до розчеплених і мов, і язиків
і кайрос став поєднувати хронос днів
й віків
і що любиме
і що миле
в ціле
втяглося
і з полегшенням зітхнуло! —
у Вічність — Богом — усміхнулося
в вічне тривання поспішило!..
Є, прийшов
Глава! є Церква —
це Христове тіло
а щастя — все-таки — це Боже діло!..
16.06.2019, свято
Святої Трійці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840757
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 03.07.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович