Патріотом не буду, браття
Поки сльози течуть до долу
Бо нема за, що воювати
Годувати пуза престолу
Толерантність ознака честі...
Потерпи, друже, стане ліпше
Почекай, мамо, бурний плеще
Той струмок має колір вишні
Герби, служба, то кров лиш правда
Заливала, текла рікою
Не чекайте того солдата
Пану видно-махне рукою...
Та й розкаже, що важко жити
Хто тут, як і кому повинен
Стане ліпше, звичайно ж, краще...
Та тісна, сира домовина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2019
автор: Рости Слав