[b]* * *[/b]
Іду в невідомість, ступаючи неспішно
Волосся тихий вітер ніжно розвива
Дорога життя невблаганно розкішна...
Ускладнюють лиш легковажні слова,
«Вірних» друзів зрадлива усмішка.
Цнотливу душу спершу відчай сповива,
А потім – байдужість, суха й непорушна.
[i]Дзвенислава Гай-Нижник[/i]
[i]4 липня 2019 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840876
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2019
автор: Дзвенислава Гай-Нижник