Таланту від Бога,
чарівній скрипальці Наталії Горщар,
присвячую.
Смичок в руці торкнувсь диво-струни
І полилися мелодійні звуки.
Здавалось, наяву я бачу сни,
Затрепетало серце в миті злуки.
Магічний вогник в погляді очей
У кораокості вплітавсь у пісню.
Здавлений видих рвався із грудей
І ве́сну теребив останню, пізню.
В душі вона зринала на постій,
В чуттєвості вбирала світле й вічне.
Скрипалька зі смичком - фея із мрій,
Єдино-неподільне та величне.
05.07.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840973
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2019
автор: Валентина Ланевич