Закінчив місяць малювать небесні шати.
Сузір’я білим оксамитом вкрились спати.
Молочний стелиться туман зовсім низенько,
Його набрати у збаночок геть близенько.
Світанок сипле з рукава останні зорі,
Блищить перлинками роса в траві прозоро.
Рожеве сонце напівсонне вийшло з хати
Уже прокинулись хліба, пора вставати.
Стихають жабки у ставку, комиш шепоче,
Маленька вивірка в поля летить охоче.
Гілки дерев заворушились, як мурашник,
Звучить мелодія лісів, співають птахи.
Вітер несе п’янкий дурман, квітує липа.
Бджола у пошуках медових п’є суцвіття.
Тендітно крильцями метеличок махає,
Нуга ромашок в пелюстках його купає.
Заграва сонця розлилася понад гаєм,
Земля розсипане зерно тепла збирає.
Проміння впало на вузьку мою стежину
І я зловила у долоні літню днину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841117
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2019
автор: Олеся Лісова