Моя рука в твоїй - тримай нерушно.
Усі негоди миттю відверни
Одним мовчанням. Байдуже, чи слушно
Я тут тобі шепочу. Пригорни,
Нам вистачить обіймів. Може зо два
Ще поцілунки, щоб стопити лід.
Що так п'янить оце, яка безодня?
Який безмежний цей уяви плід.
Яке безкрає небо. Й поле тихе.
Як тут безпечно, у руці твоїй.
Яке все горе навкруги безлике
І не страшне. І в тиші грозовій
Я чую все. Це буркотіння грому,
Неспокій вітру і тремтіння вій,
І неприступну майже оборону
Навколо нас. Як у руці твоїй
Моя рука - не розмикай долоню.
І як би світ не падав навкруги,
Оберігай. Любов не охолоне,
Якщо до неї не схолонеш ти.
09.07.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841461
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.07.2019
автор: Альбіна Кузів