Доле моя, доле, викупана в житі,
Колоском від сонця й стеблами обвита.
Стану серед лану, долоні розкриті,
Славу заспіваю, щоб не була бита.
Помолюсь до Бога у важкі хвилини,
Щоб зіслав із Неба долю Україні.
Щоб життя не гнуло, як вітер стеблини,
Щоби стала воля довіку віднині.
Щоб у серці ніжність з любов’ю плекались,
Щоб уся родина за столом зібралась.
Щоб розмова щира у чашках плескалась
І у душах наших на роки зосталась.
Щоб кохання й віра з терпцем на додачу,
Злагода міцніла і не було плачу.
Життя швидко плине в марнуванні часу,
Втратиш - не повернеш, як решту на здачу.
10.07.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2019
автор: Валентина Ланевич