Вперто крокуєш дорогою спогадів,
Немає вже з ким іти до мети.
Раніше ховався від жадібних поглядів,
Сьогодні не можеш себе віднайти.
Невидимий світ, невидимі зрадники,
На тебе чатують свої ж шпигуни.
Не допоможуть очі порадами,
Тіло твоє – у стані війни.
Ворог в тобі – його варто побачити,
Глибоко в ньому живе справжня суть.
Ти помираєш. Яке має значення,
Що тебе вб’є – проміння чи ртуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841507
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2019
автор: Юлія Рябенко