Не чекай від людей допомоги,
Кожен дбає про щастя своє,
Кожен прагне дістать перемоги,
Хоч не знає, за чим він іде.
Не питай ти у друзів поради,
Все одно не врятуєш себе,
Кожен лиш доторкнеться до рани
І зітхне: «Почекай, заживе…»
Не шукай серед ближніх притулку,
В них заставлені меблем кутки,
Не чекати від них порятунку,
Ти тепер безталанний, бридкий.
Ти не в змозі життя подолати,
Втратив все і самотній тепер,
Та прийде твоя лагідна мати
І в обіймах зігріє тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84153
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2008
автор: Мария Сулименко