Ясночолого сонця погляд бентежив,
Проникав у ритмічність вулиць.
Голосистість буття, мов вулик...
Відшукати б у вирі до серця стежку.
Вже від спеки бажань пацьорилась втома,
Покотилась, а хтось все ж шукав,
Не виконував давній устав,
Відчуваючи людськість її в содомі.
Через спраглість і мотлоху перегони,
Очищаючи фальші сморід,
Розриваючи масок смокінг,
Подолала любов життя перепони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)