Коли ті, хто дряпав гранітний схил,
Його плавний обрис розʼятрили,
Підірвали вершину й краї на пил,
Аж кришталевими стали брили, –
Вони піднялися, вдихаючи зрідка
Ефірну пару, пʼянку й прохолодну.
Схвильовані крила стрясали повітря;
Далекий, дрібний ріжечок зі злота
Порушував тишу, запалу у вухах,
Немовби протест, похуділий до співу.
Та ніхто в цій орді не томився у муках
І не бачив свого убивчого впливу.
[url="http://t.me/o_fediienko"]Підписатися на щотижневі оновлення[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841709
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 12.07.2019
автор: o.fediienko