Нібито казка…

***діалог,  роздум,  сюр***

-розкажу  тобі  казку,  моя  ти  на  серці  відлиго,
Хоч  у  наші  часи  казка  схожа,  скоріше,  на  звіт.
Попадя  попадиста  у  церкві  поцупила  Книгу
І  вписала  туди  попередні  слова  про  Ліліт.
Бо  як  навіть  ти  служби  не  правиш
І  при  цьому  комусь  на  заваді,
Значить,  варта  ти  також  чогось  у  коханні  й  житті,
Бо  відунії  кривда  і  правда,
Сало  нібито  у  шоколаді,
Щирий  пагін  між  пагонів  хитросплетінь...
А  за  це  на  коліна  їй  стати!!!
...вона  і  стала.
І  про  Єви  падіння  читати!!!
...вона  читала,
Хоч  кривилась  од  явищ  брехні...
...що  на  казку  цю  скажеш  мені???
-скажу  тобі,  мій  любчику  і...  брате,
Що  у  пітьмі  брехні  шукає  правди,
Як  темрява  заманює  в  болото...
Тебе  не  зможе  вбити  ДРУГА  СОТА,
Мій  характернику,  козаче  мій  Мамаю...
Про  зміну  тексту  надто  я  не  дбаю,
О  братику,  бо  ми  обоє  рід
Ведемо  від  апокрифу  Ліліт
І  Невідомого  у  Чоловічій  Статі.
Це  казка...  ТА  ПОДУМАЙ  ПРО  СЛОВА  ТІ...


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2019
Свидетельство  о  публикации  №119071200642  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841723
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2019
автор: Серго Сокольник