Не варто скаржитися на своє життя,
Якщо щось не подобається в ньому, то зміни його.
Не уповільнюй, ні, свого серце биття
Серед барвистого кола подій сплетіння усього,
Бо вибір справді є ‒ і ти маєш право обирати,
Що, як робити це чи те.
Хоч не знаєш, в які ігри твоя доля буде грати
І як усе переплете.
Не можна скаржитися, що не маєш друзів.
Лише шукай ‒ обов'язково їх знайдеш,
Справжніх, добрих, вірних і геть не боягузів.
І знаєш тільки ти: чи до кінця дійдеш.
Не можна скаржитись, якщо щось не виходить
Із бажаних завдань життя.
Щось у миттєвості приходить чи відходить:
Суцільні проміжки, злиття.
Не можна скаржитися, що не відчуваєш
Усіх емоцій, які дає тобі життя.
І ти щось робиш вміло, чи відпочиваєш,
Чи ритмічне слухаєш серце биття.
25.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841769
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.07.2019
автор: Оля Тимошенко