Понад річкою поплив туман,
Сонця з-за гори іще немає.
Ранок змінить ніч і від оман,
Серденько дівоче заховає.
Понад річкою по стежці йшла,
Поверталась крадькома додому.
На плечах розплетена коса,
Серце стукає пісеньку знайому.
Понад річкою густий туман,
Заховав її від злого ока.
Знало серце - не її роман,
Із сім'єю він, що їй морока.
Понад річкою із-за гори,
Перші промінці і тут вже ранок.
Знала, що він піде до сім'ї,
А вона належить до коханок.
Понад річкою сонце, як вогнем,
Не спішила дівчина додому.
Відчувала, що згорить живцем,
Від кохання непотрібному нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841836
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2019
автор: Romashe4ka