Нема війні не кінця, а ні краю,
Земля від вибухів гуде.
Хтось йде у пекло, хтось до раю,
А дома син на татка жде.
В садах вже й вишні перезріли,
І жито осипається важке.
Солдатам, Боженько, дай сили,
За батька син пшеницю жне.
Вже шостий рік живем з війною.
Хтось звик до неї, а хтось ні.
Десь трави вкрилися росою,
А десь червоні – у крові.
14.07.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841875
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2019
автор: Східний