Жили б усі, як ота пара
Були собі, мов голуби
Та зрада сталась незабаром
Крутій Ірині завдяки
Кохав свою Одарку Клим
Сім'я була у них приміром
Зайшов у серце зради клин
Йому Одарка була вірна
Взялася де, якась Ірина?
Молодша на десятки літ
Що потрібно їй від Клима,
Можливо коштів переліт?
Азарт у сексі меншим став
Людина - доброї душі
Чорнобиль місяць відбував
Добра бажали йому всі
Зрада пекла в душі Одарці
Шукала вихід з усіх сил
Не допомогли у домі сварки
Сам Господь все прояснив
Запросили на вечірку
Хоча було їй не до неї
Принесла трояндів кілька
Додому повернулась о четвертій
Лишень через поріг ступила
Як коршун Клим до неї
-Нечиста сила де носила?
-Відійди краще від мене
Коли додому повертав?
Мене не чув, що говорила
Де блукав ти, де літав?
Воля у тебе є і крила?
А я птаха підневільна
Нащо карма долі зплила?
Твоя правда та доцільна
Коли відпустили, тоді й прийшла
Буду тепер по- іншому жити
Розправляй крила і далі лети
Ноги все життя мити
Не потрібен мені більше ти
Хвоста піджав, на коліна впав
Гірку сльозу навіть пролив
-Пробач, тебе завжди кохав
За все мене, прости
Підрізав крила він з тих пір
На землю опустився
Прожили в парі до ста літ
Й додому не барився
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841884
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2019
автор: Валентина Ярошенко