Немає сенсу частенько ховатися у віртуальності,
У різних іграх, на форумах або в мережах,
І через це цікавого не помічати у реальності,
І буть нервовим та різким, ніби у пожежах.
Немає сенсу пусто марнувати час
На якісь безтямні та тупі дрібниці,
Бо те, як він мине ‒ залежить лиш від нас,
І які значні відкриєм таємниці.
Немає сенсу гнітитись, ридати,
Коли не повернути вже жаданих дій,
Із долею в німі підмурки грати
У вирі миттєвих та контрастних подій.
Немає сенсу жити з болем.
Найкраще рішення ‒ це відпустить його,
Не блукати лабіринтом-полем
У звужених широтах спектру одного.
Немає сенсу жити так, як кажуть інші ‒
Ти сам/сама обираєш свій життєвий шлях.
Варто швидше займати націлені ніші,
Аби ніхто у голову не вбив грубий цвях.
25.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842002
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2019
автор: Оля Тимошенко