Вечір ніжно огортає
Карпатські вершини,
Прохолоду навіває
Вітер з полонини.
Поміж горами туман
Стелиться зворами*,
Мов портал відкрив шаман
Між двома світами.
На горі присіло сонце
Немов на прощання,
Промінець кида в віконце
Ніби шле вітання.
З косовиці косарі
До дому вертають
Громаділі молоді
Сіно догрібають.
Трель лунає цвіркуна
На свіжім покосі
А на плесі дітвора
Галасає й досі.
Чути голос пастуха,
Йде худоба плаєм,
Крик веселий дітлаха,
Десь сопілка грає.
Про любов свою дівчині
Парубок шепоче,
А над ними в яворині
Сорока скрегоче .
Сонце трохи відпочило
Й за гору сховалось,
На селі тихіше стало,
А чи лиш здавалось ?
Вітер місяцем легенько,
На ставі хитає,
Навкруги таки тихенько ,
Село засинає.
*звори - потоки (діалект)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842043
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2019
автор: Іван Мотрюк