Коли нічка з неба зійде,
мій коханий до мене прийде.
Місяць срібло розсипає,
милий мій мене кохає.
Нічко, нічко, чарівничко!
Зірко ясна!
Нічко, нічко, чарівничко.
Ти прекрасна.
Не ховай за сині хмари
місяця, що зіркам до пари.
Жде миленький біля річки,
де високі шумлять смерічки.
Де калинонька червона
низько хилить свої ґрона.
Нічко, нічко, чарівничко!
Зірко ясна!
Нічко, нічко, чарівничко.
Ти прекрасна.
Не ховай за сині хмари
місяця, що зіркам до пари.
Добре, нічко, нам з тобою.
Тут на березі, під вербою.
Річка хвилечкою грає.
Соловеєчко співає.
Нічко, нічко, чарівничко!
Зірко ясна!
Нічко, нічко, чарівничко.
Ти прекрасна.
Ніби місяць ясний в хмарі,
милий мій... і мені до пари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2019
автор: Надія Башинська