Існує все і водночас.
Буває,
що і така ідея нас
єднає.
І помічаємо у мить
єдину
і те, що радує і злить
людину.
Та пояснити не дано
нікому,
чому у небо, все одно –
додому.
Надію май на тятиву
і парус,
але останнє рандеву –
у хаос.
Усе, що є іще у тій
безодні,
несповідиме як путі
Господні.
Як на війні не довіряй
нікому,
хоча і є путі у рай
святому .
Усе обіцяне гряде
у небі,
але ніколи і ніде
для тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842391
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 18.07.2019
автор: I.Teрен