Розваживши в підвалах совісті,
Він проявив погодження своє,
Дізнавшись, ні, відчувши, що в захопленні,
З краси ідеї, що сам ніяк не зміг,
Так виразно окреслити словами,
Хоч мав можливість чути і розважити,
Але чомусь потреби не відчув…
Так калокагатія мертвим тягарем,
Висить з гілок естетики тоді,
Коли існує, лиш для сну історій,
А снить епоха більш просту любов,
Без відповіді,
А вірніше, -
Без запитання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842395
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 18.07.2019
автор: Володимир Каразуб