Вовк корову пожалів,
хвіст косою їй заплів,
залишились від корови –
лиш коса та чорні брови!
Вовк телицю пожалів,
про кохання їй наплів,
і лишились край дороги –
шкіра, ратиці та роги!
Вовк кобилу пожалів,
гриву в коси їй заплів,
залишились край діброви –
хвіст, копита і підкови.
Пожалів ослицю вовк,
нарядив її у шовк,
та лишились від віслючки –
довгі вуха та каблучка!
Так, закручена спіраль,
а у чому тут мораль:
не ганяйтесь за шовками –
дружбу не водіть з вовками!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2019
автор: Олександр Мачула