Щасливі миті і путі
у суєті не пропадають
і неодмінно є і ті,
які минуле нагадають.
Ідуть літа у самоті,
а залишаються на пам’ять
часи і миті золоті,
які із лети виринають.
Були і щастя, і мета,
І сила духу молода,
яка пасує молодому.
І наче радує життя,
але бракує почуття,
що зайве і собі самому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842541
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 20.07.2019
автор: I.Teрен