Він тирває мить,
Менше секунди -
Але у пам'яті печаткою
Навіки скріплений -
Це поцілунок.
Це поцілунок
Від кохання той
Відбиток - кохання
Щирого? А, може -
Є фальшивим?
Є фальшивим -
Та лишиться там,
У низу уяви-пам'яті
Навіки... Вона піде,
Піде любима.
Піде любима
Твоя душа, та
Не пускай її
Нікуди ні від
Себе, ні від сина.
Ні від сина -
Ні від доньки,
Хай не загублять
Дитячу душу
Тоненькі руки...
Тоненькі руки,
Тримаючи душу
-Неначе калюжу води
Тільки з води наче вийшли,
Пролити не хочуть.
Пролити не хочуть -
Аби та не зчезла
Десь, змішавшися
З брудом, нечистим повітрям,
Не зникла назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842622
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.07.2019
автор: KunYKA